ДЕНЬ ГІМНУ УКРАЇНИ: 15 ЦІКАВИХ ФАКТІВ З ІСТОРІЇ, ЯКІ ВИ НЕ ЗНАЛИ

10 березня відзначають День українського гімну – йому виповнюється 160 років від дня першого публічного виконання.

Гімн України – один із головних державних символів. Це більше, ніж просто пісня – це символ патріотизму і стійкості країни, який посідає особливе місце в серцях українців і відіграє важливу роль в історії та культурі. Давайте згадаємо про те, як з’явився Гімн України – текст і музика, а також кілька дивовижних фактів з історії, про які ви, можливо, не знали.

Хто написав Гімн України

Гімн України – слова, які сьогодні знають навіть найменші українці – написав 23-річний Павло Чубинський, український етнограф і поет.

Далекого 1862 року, в Києві, у нього на вечірці на вулиці Великій Васильківській, 106, сербські студенти з Київського університету виконали пісню про царя Душана. У ній були слова – “серце б’ється і кров тече за його свободу”. Павлу пісня настільки сподобалася, що буквально за півгодини він написав свій текст – “Ще не вмерла Україна”, який одразу ж заспівали на сербський мотив. Невдовзі пісня стала популярною серед прогресивних українців, але Павлу тоді слави не принесла – його заслали жити в Архангельську губернію.

У 1862-1863 роках композитор Михайло Вербицький поклав текст Чубинського на музику. Уперше цей твір прозвучав у польському Перемишлі на річниці пам’яті Шевченка – 10 березня 1865 року. Ця дата і стала Днем Державного Гімну України.

День українського гімну – 15 цікавих фактів з історії

Пісня Чубинського пройшла довгий шлях, поки стала національним гімном.

Ось кілька цікавих фактів з історії:

• на текст вірша Павла Чубинського спочатку було написано музику для гітари, а пізніше композитор Михайло Вербицький адаптував її для хору;

• перший запис “Ще не вмерла Україна” зробили в жовтні 1910 року на фірмі Gramophon у німецькому Кельні за участю відомого українського оперного виконавця Модеста Менцинського;

• як Гімн України 1917 року пісню проголосили в Українській Народній Республіці, але після поразки національно-визвольних змагань виконувати заборонили;

• 1939 року пісню офіційно юридично затвердили як Гімн Карпатської України;

• у Союзі “Ще не вмерла Україна” відкинули як гімн УРСР – вона суперечила комуністичній ідеології, замість нього затвердили текст Павла Тичини “Живи, Україно, прекрасна і сильна”;

• кубанський поет і краєзнавець Іван Варавва включив текст пісні “Ще не вмерла Україна” до збірки “Пісні козаків Кубані”, яка вийшла друком 1966-го, а Кубанський козачий хор виконував її як давню козацьку пісню;

• у вересні 1989 року гімн “Ще не вмерла Україна” публічно виконав Василь Жданкін – на стадіоні Буковина під час фестивалю “Червона Рута-1989” у Чернівцях;

• 24 серпня 1991 року Гімн вільного українського народу “Ще не вмерла Україна” перед будівлею українського парламенту виконала тернопільська “Заграва”;

• 5 грудня 1991 року “Ще не вмерла Україна” офіційно пролунала у виконанні відомого хору ім. Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського на засіданні Верховної Ради – воно було присвячене Всеукраїнському референдуму і президентським виборам;

• музику Гімну ВРУ затвердила в січні 1992 року, а текст – у березні 2003 року;

• тоді ж, у 2003, внесли поправку в перший рядок пісні: старий Гімн України звучав як “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля…”, а новий Гімн України запропонували виконувати як “Ще не вмерла України і слава, і воля…”;

• 2005 року випустили ювілейну монету в 10 грн, присвячену Гімну України та 140-й річниці з першого виконання;

• Гімн України набув неймовірної популярності у 2004-му році під час Помаранчевої революції та у 2013-му – в період Революції Гідності;

• 2022 року до Дня Незалежності України було поставлено світовий рекорд “Наймасовіше одночасне виконання Гімну України в 50 країнах світу”;

• оригінальні зразки тексту та музики українського гімну досі зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.