ЗМІНИ У ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Головне Управління Держпраці в Одеській області нагадує, що Верховна Рада України 15 березня 2022 року прийняла в цілому Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (законопроект № 7160 далі – Закон).
Закон не передбачає змін до Кодексу законів про працю України, та діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану».
Нагадаємо, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнний стан в Україні запроваджено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Згодом Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022 воєнний стан продовжено до 26 квітня.
Законом по-новому врегульовано окремі питання трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників та встановлює нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Так, Закон передбачає можливість:- укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
– переводити на період дії воєнного стану роботодавцю працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. При цьому не застосовується:
– звільнитися працівнику за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури) у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника;
– розривати роботодавцем трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. При цьому про звільнення працівника слід попередити не пізніше ніж за 10 днів;
– звільняти працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною;
– призупиняти виплату зарплати працівникам у разі неможливості її виплати через воєнні дії, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність;
• відмовляти роботодавцю у наданні працівнику будь-якого виду відпусток (окрім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури;
• надавати на прохання працівника відпустку без збереження заробітної плати без урахування обмеження щодо максимальної тривалості такої відпустки;
• призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи.
Також цей Закон говорить про:
– встановлення нормальної тривалості робочого часу працівників у період воєнного стану – не більше 60 годин на тиждень;
– призупинення на період воєнного стану дії статті 32 Кодексу законів про працю України щодо попередження про зміну істотних умов праці;
– на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частини третьої – п’ятої статті 67 та статті 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
– зміни умов щодо залучення працівників до роботи в нічний час та до роботи деяких категорій працівників (у т. ч. жінок, які мають маленьких дітей) на період воєнного стану.
На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Головний державний інспекторвідділу з питань праці та заробітної плати Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Ольга Проданова