ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО

Болградська ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області нагадує, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюються Законом України від 06 липня 2021 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У разі якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію вимог Закону № 265 та Податкового кодексу України, згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

З 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ та четвертої груп при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного  податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на  ринках та/або провадить  господарську  діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.   

Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:

– роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також  торгівля підакцизними  товарами;

– дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;

– прийняття рішень сільськими  радами та радами ОТГ  про обов’язкове  застосування на  території  села РРО/ПРРО.  

 Відповідно до Постанови КМУ від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій»,  внесені зміни розповсюдили дію пунктів 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 затвердженого Постановою Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Законом № 265  передбачає РРО:

 у вигляді  технічного  пристрою (апарату); даний  різновид  часто називають «класичним» РРО;

 у вигляді певного  програмного забезпечення, яке може бути встановлено  на любий персональний комп’ютер (ПК ) або  гаджет; таке програмне забезпечення визначають як  програмне РРО.

Продавець повинен на вимогу покупця надати документ із фіскальними даними по розрахунковій операції (фіскальний чек), який друкується класичним РРО на папері.

Закон № 265 як альтернативу паперовому варіанту передбачає надання програмним РРО QR-коду, за допомогою якого у покупця є можливість самостійно отримати фіскальний чек встановленої форми в електронному вигляді.

ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) – програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції, призначені для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів чи послуг.

Програмний РРО (ПРРО) – являє собою спеціалізоване програмне забезпечення, що можна встановити на будь-який пристрій, зручний для користувача. Це може бути комп’ютер, смартфон, планшет, ноутбук тощо. ПРРО відправляє створені чеки на сервер податкової служби в електронному вигляді. А вже покупцю чек можна надати одним із наступних способів: 

роздрукувати на будь-якому принтері; 

відправити чек: через месенджер, на електронну пошту, у вигляді SMS чи шляхом сканування QR-коду. 

Які ж варіанти ПРРО може обрати підприємець?

безкоштовні програмні рішення від ДПС;

програмні реєстратори від українських розробників з розширеним функціоналом. 

Програмний РРО від ДПС (безкоштовний)

Його можна завантажити відразу з сайту ДПС. А програмну касу можна встановити на пристрої з операційними системами Android та Windows. 

Безкоштовна каса надає користувачу можливість працювати з основними функціями: фіскалізація операцій та робота з електронними чеками. 

Перевагами використання ПРРО є:

миттєва реєстрація електронних чеків на сервері ДПС;

ведення обліку товарів;

видача покупцю електронних чеків у будь-якій формі (Е-mail, СМС, вайбер);

автоматичне створення Z-звітів на підставі розрахункових підсумків;

фіксування дати, часу та деталей розрахункової операції;

безкоштовність (програмне рішення  ДПС).

Послідовність дій при реєстрації ПРРО наступна:

суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на податковому обліку у контролюючому органі;

суб’єкт господарювання шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф.№ 20-ОПП повинен подати інформацію про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО;

для відповідальної особи, яка підписує (завіряє) фіскальний чек ПРРО, необхідно отримати кваліфікований електронний підпис;

через Електронний кабінет платника податку надсилається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО;

за відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння фіскального номера із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, дата формування фіскального номера ПРРО є датою його реєстрації;

суб’єкту господарювання направляється квитанція №2 з інформацією про реєстрацію ПРРО із зазначенням присвоєного фіскального номера.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, на працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції. Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.