ЗМІНИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ,  ЯКІ  НАБУВАЮТЬ ЧИННОСТІ З 26 ЛИПНЯ 2022 РОКУ

26 липня 2022 року набувають чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внесені Законом України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», а саме:

Перелік заявників доповнено органом місцевого самоврядування, його посадовою особою-у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.

Врегульовано питання надання інформації на запит державного реєстратора.

«Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність.»

Визначено дії державного реєстратора у разі хакерської атаки.

«Державний реєстратор у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому рішення (дії) в Державному реєстрі прав, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Розгляд такого повідомлення здійснюється Міністерством юстиції України у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону.»

Встановлено вимогу до робочого місця державного реєстратора.

«Робоче місце державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав, може бути розташовано виключно в населеному пункті за місцезнаходженням відповідного суб’єкта та/або центру надання адміністративних послуг, утвореного таким суб’єктом”.

Унормовано відкриття розділу на земельну ділянку та новостворений об’єкт нерухомості, розташованого на земельній ділянці.

«Розділ Державного реєстру прав щодо земельної ділянки відкривається виключно за наявності відомостей про таку ділянку у Державному земельному кадастрі, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, – за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт”.

Знову повертаємося до звичайної письмової форми довіреностей, виданих державними органами, органами місцевого самоврядування.

«Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.»

Доповнено перелік підстав, коли обтяження прав на нерухоме майно НЕ перешкоджає державній реєстрації, а саме у разі:

державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, – у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;

державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення – у разі якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу;

державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, – у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення – у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, – у разі якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду;

виправлення технічної помилки відповідно до статті 26 Закону.

Визначено випадки, у яких заява власника нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій не приймається, а саме:

не встановлено особу заявника;

не встановлено належність нерухомого майна заявнику на праві власності;

не сплив 5-денний строк для повторного подання заяви щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна.

Нарешті ми цього дочекалися : дозволено вносити зміни до реєстру у разі зміни адреси об’єкта нерухомого майна.

«У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, – посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів – державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.»

Зазнала уточнень норма, що стосується державної реєстрації у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав (частина 3 статті 26).