ПІДСТАВИ ВІДМОВИ В ОФОРМЛЕННІ ДОГЛЯДУ ЗА ЛЮДИНОЮ З ІНВАЛІДНІСТЮ/ПОХИЛОГО ВІКУ
Право отримати послугу з догляду на непрофесійній основі (далі – послуга з догляду) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 (далі – Порядку) мають:
– особи з інвалідністю I групи;
– громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями;
– невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
– діти з інвалідністю;
– діти, без встановленої інвалідності, але які мають тяжкі захворювання відповідно до переліку, затвердженого постановою
Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.
Згідно з пунктом 2 Порядку, компенсація не призначається:
1) якщо вище перераховані особи вже отримують:
-соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;
-виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);
2) якщо фізичні особи, вже надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
3) якщо фізичні особи вже надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Розмір компенсації за послугу з догляду обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги. У випадку, якщо середньомісячний сукупний дохід надавача послуги перевищує прожитковий мінімум – це стає підставою для відмови.
Уповноважений орган протягом 2 робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду та про згоду отримувати соціальні послуги комплексно визначає індивідуальні потреби особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Оцінюють залежність потенційного отримувача послуги з догляду від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду); можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; ступінь залежності та передбачувана тривалість індивідуальної потреби у сторонній допомозі.
Людина потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Іншою обов’язковою умовою є спільне проживання надавача та отримувача послуги з догляду – пов’язаність спільним побутом, взаємними правами та обов’язками. Для підтвердження факту спільного проживання фахівці уповноваженого органу складають акт про проведення обстеження сім’ї . Форма акту затверджена наказом Мінсоцполітики № 37 від 29.01.2021 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#Text).
Якщо надавач соціальної послуги з догляду має інше зареєстроване місце проживання, ніж отримувач, то обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим. Таким чином, якщо в акті не підтверджено факт спільного проживання – це підстава для відмови в оформленні догляду та призначенні компенсації.
Виплата компенсації припиняється в разі:
– зміни місця проживання надавача чи отримувача послуги з догляду;
– отримання особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, соціальних послуг з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду або перебування такої особи на повному державному утриманні;
– перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів.
До 30-денного періоду перебування за кордоном не включають дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом із особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджують відповідні документи;
– перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному або санаторно-курортному лікуванні протягом 30 календарних днів.
У разі виникнення цих обставин, фізична особа, яка надає соціальні послуги, особа/законний представник особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зобов’язані в десятиденний строк письмово повідомити про припинення надання соціальної послуги з догляду уповноваженому органу, що здійснює виплату компенсації. Її виплата припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому сталися зміни.
Рішення про призначення компенсації на догляд чи відмову приймають органи соціального захисту впродовж 10 днів з моменту подачі заяви з усіма документами та надсилають надавачу соціальних послуг. Компенсацію призначають на 12 місяців і виплачують щомісяця. У разі відмови в призначенні компенсації на догляд, необхідно отримати письмову відповідь, щоб мати змогу оскаржити неправомірне, на погляд заявників, рішення.