У БОЛГРАДІ РОДИНІ ЗАГИБЛОГО ПІДПОЛКОВНИКА ПОЛІЦІЇ ВЛАДИСЛАВА БУЮКЛІ ВРУЧИЛИ ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ

Сьогодні у Болградській районній державній (військовій) адміністрації відбулася особлива церемонія — державні та відомчі нагороди передали родині загиблого захисника України, мешканця Болграда, підполковника поліції Владислава Валерійовича Буюклі.

Це була пам’ятна, але водночас надзвичайно болісна зустріч. Нагороди, які мав би отримати сам Герой, сьогодні прийняли його найближчі — мама, дружина та діти.

Відповідно до Указу Президента України, Владислава Буюклі посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту України.

За мужність і героїзм у боротьбі за Україну Владислава також посмертно відзначено Срібним хрестом та Комбатантським хрестом від Головнокомандувача Збройних Сил України.

Також відданість рідній землі та подвиг земляка засвідчено Листом Пошани від Болградської міської ради.

Почесні нагороди родині Героя вручили перший заступник голови Болградської районної державної (військової) адміністрації Валерій Єребакан, представниця Болградської міської ради Марина Ольховська, підполковник поліції Вячеслав Йосипович Вусінський, помічник начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Під час церемонії представники районної влади та поліції висловили родині щирі слова співчуття, вдячності та підтримки. Адже жодні нагороди не здатні повернути найдорожчу людину, але вони назавжди засвідчують державне визнання його подвигу та мужності.

Владислав Буюклі народився 29 серпня 1994 року в селі Кубей Болградського району. Згодом його життя було пов’язане з Болградом, де він навчався, працював, будував родину та своє майбутнє.

Владислав закінчив Болградську гімназію імені Г. С. Раковського, а у 2017 році — Національну академію внутрішніх справ. Того ж року, 28 листопада, розпочав службу в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Він обрав шлях служіння людям і державі — шлях, який вимагав честі, дисципліни, відповідальності та готовності щодня ризикувати власним життям.

З початком повномасштабного вторгнення росії Владислав очолив штурмовий взвод воєнізованого формування «Циклон» Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Виконував бойові завдання на півдні України.

Згодом служив інспектором взводу роти батальйону полку управління поліції особливого призначення № 2 — штурмового полку «Цунамі» у складі Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».

18 липня 2025 року Владислав загинув від кулі ворога під час виконання бойового завдання.

Довгий час його доля залишалася невідомою — Владислав вважався безвісти зниклим. І лише нещодавно його загибель була офіційно підтверджена.

За його життя сьогодні говорять не лише нагороди. Про нього говорять його вчинки, його служба, його побратими та найголовніше — його родина, заради якої він жив і заради захисту якої став на шлях боротьби.

У Владислава залишилися мама, брат, дружина та двоє дітей.

Жодні слова й нагороди не здатні зменшити біль утрати для рідних і близьких. Але наш спільний обов’язок — берегти пам’ять про тих, хто став щитом для всієї країни.

Схиляємо голови перед подвигом Владислава Буюклі.

Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки живе пам’ять про них.