1. /
  2. Безвізовий режим в Україні

Безвізовий режим в Україні


Це створить унікальні туристичні можливості – Президент про Угоду щодо взаємного скасування візових вимог України та Катару

За результатами переговорів Президента України Петра Порошенка та Еміра Держави Катар шейха Таміма бін Хамада Аль Тані було підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про взаємне скасування візових вимог.

«Хочу привітати всіх українців з тим, що нарешті нам вдалося домовитись і підписана Угода про безвізові подорожі українців до Катару і катарців до України. Це надає ще більшу вагу українському паспорту. Це означає ще більшу повагу до українців. І будуть створені унікальні туристичні можливості для українців у Катарі і планується велика кількість катарців (які відвідають Україну – ред.)», – наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що Доха є авіаційним хабом і було запущено два літака в день з Києва.

Угода передбачає, що громадяни України та громадяни Держави Катар, які користуються паспортами для виїзду за кордон, дійсними не менш, ніж 6 місяців з дати в’їзду до держави іншої Сторони, можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на її території строком до 90 днів протягом 180 днів.

Підписання документа сприятиме розвитку співробітництва між Україною та Державою Катар, як в консульсько-правовій, так і економічній та гуманітарній сферах, дозволить вивести на якісно новий рівень захист прав та інтересів юридичних і фізичних осіб України у Катарі, активізує контакти представників бізнесу обох країн, відкриє додаткові можливості для національних туристичних галузей, слугуватиме розширенню дружніх зв’язків між народами України та Держави Катар.


Україна дозволила виїзд дітей за кордон без згоди батьків, що не платять аліменти

Один із батьків відтепер має право тимчасово вивезти дитину за кордон без дозволу іншого, який заборгував аліменти.

Це випливає зі статті 157 Сімейного кодексу України, до якої внесли зміни законом №7277 про посилення відповідальності за несплату аліментів, що набув чинності 6 лютого.

“Той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців”, – йдеться у новій редакції статті.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом Державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом.

Довідка видається протягом 10 днів на вимогу стягувача і дійсна протягом одного місяця з дня видачі.


Як підготуватися до поїздки до ЄС з дітьми

Чи потрібно оформлювати біометричний закордонний паспорт дитині?

Біометричний паспорт – основний документ, необхідний дітям для в’їзду до ЄС у межах безвізового режиму. Закордонні паспорти для дітей видають там же, де і для дорослих, але у правилах їхнього оформлення є кілька важливих відмінностей.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон дітям від народження і до 16 років оформлюється строком на 4 роки. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років. Міняти дійсний паспорт після досягнення дитиною 16 років не потрібно. Паспорт діє до закінчення терміну, що вказаний у документі. Зважайте водночас на те, що в останні місяці дії документу в’їзд до ЄС не є можливим. Паспорт має лишатися чинним щонайменше 3 місяця після запланованої дати повернення до України; в іншому разі вам буде відмовлено у в’їзді. (Прикордонний кодекс ЄС, ст.6)

Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (у ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформлювати самостійно.

Для оформлення біометричного закордонного паспорта для дитини до 16 років потрібні наступні документи:

  • паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні. Зверніть на цей пункт особливу увагу: із дня 14-річчя дитини у вас просто не приймуть документи на закордонний паспорт, поки дитина не оформить внутрішній паспорт. Термін оформлення паспорту (id-картки) громадянина України –близько 20 робочих днів
  • оригінал свідоцтва про народження дитини при оформленні паспорта для виїзду за кордон вперше дитині до 14 років
  • фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести із собою фотографію розміром 10х15 см для внесення на чіп оцифрованого (сканованого) зображення обличчя
  • при замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і не діючого, або оформленого на інше прізвище), або ж документ, що підтверджує втрату старого паспорта
  • ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номеру, він не потрібен
  • документи, що підтверджують сплату адміністративного збору або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування

Ще одна деталь: діти до 12 років не здають відбитки пальців; тим не менш такий паспорт зберігає статус біометричного і дає дозвіл на безвізовий в’їзд до ЄС. Із 12 років ця процедура є обов’язковою. Підпис дитини при оформленні паспорта ставиться, починаючи з 14 років.

Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини.

Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також у разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – у посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.

Також на сайті ДМС наведено детальний список необхідних документів і вартість оформлення паспорта.

Які документи можуть знадобитися дитині для подорожі до ЄС?

Біометричний паспорт, підтвердження мети та умов перебування та фінансове забезпечення (або гарантії) необхідні за замовчуванням.

Діти віком від 16 років і старші мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Діти віком до 16 років можуть виїжджати за межі України у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи з довіреною особою, маючи при собі нотаріально завірену згоду батьків.

Якщо дитина віком до 16 років виїжджає з одним із батьків (опікунів, усиновлювачів), то необхідна нотаріально завірена згода другого з батьків (опікуна, усиновлювача).

Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно:

  • згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні
  • вказати дані супроводжуючого, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжуючого немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату

Якщо один із батьків живе за кордоном, то згоду засвідчують у консульських установах МЗС України.

Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини.

Нотаріально завірена згода другого із батьків не потрібна, якщо:

  • він іноземець або позбавлений громадянства; це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини
  • він помер і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть
  • він позбавлений батьківських прав і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду
  • він зник без вісті і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісти зниклим
  • він має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, і це підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби.

Україна та ОАЕ домовилися про безвізовий режим

За результатами переговорів Президента Петра Порошенка та Прем’єр-Міністра Об’єднаних Арабських Еміратів, правителя Емірату Дубай шейха Мухаммеда бін Рашида Аль Мактума було домовлено про безвізовий режим між двома державами.

Було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про взаємне скасування візових вимог.

Це добра новина для українських туристів. Лише минулого року ОАЕ відвідало понад 112 тисяч українців.

Також було підписано Угоду про співробітництво у сфері культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів.

Підписання документа сприятиме розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в усіх сферах культури та мистецтва, обміну інформацією про заходи, спрямовані на захист та збереження національної культурної спадщини, а також популяризації національних культур України та ОАЕ.

Крім того, було підписано Меморандум про взаєморозуміння між ДКАУ та Космічним агентством ОАЕ у сфері дослідження космосу.

Документ передбачає розвиток взаємного промислового, наукового і технічного обміну в сфері дослідження космічного простору.


Що важливо знати тим, хто планує працювати в ЄС

Влаштуватися на оплачувану роботу в країнах Європейського союзу громадяни України можуть тільки в разі отримання національної робочої візи або посвідки на проживання.

Короткострокові візи, у тому числі мультивізи, а також безвізовий режим не дають такого права.

Ви можете легально «волонтерити», наприклад, у молодіжних організаціях (і в ЄС є чимало таких можливостей, коли приїжджим надається їжа і житло), але оплачувана робота перетворить вас у порушника міграційного законодавства.

А це означає загрозу депортації та заборони на повторний в’їзд до країн ЄС на кілька років.

Це правило стосується будь-якої оплачуваної роботи, включаючи сезонну роботу, яка формально вкладається у дозволені 90 днів перебування у Шенгенській зоні.

Важливий момент: бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються «роботою в ЄС», вони є законним приводом для безвізових поїздок.

Крім того, безвіз дає можливість підготуватися до легального працевлаштування у країнах Євросоюзу. У вас є право поїхати до ЄС на умовах безвізового режиму, аби:

  • знайти відповідну роботу в країнах ЄС
  • провести переговори щодо працевлаштування
  • узгодити майбутній контракт і робоче запрошення
  • ознайомитися з умовами можливої роботи

Під час пошуку роботи можна брати участь у короткострокових навчальних програмах і тренінгах, що надаються потенційними роботодавцями. Головне, аби претенденту не виплачувалася заробітна платня за час навчання.

А потім, отримавши запрошення до офіційного працевлаштування, повертаєтеся в Україну, оформлюєте робочу візу і їдете до Євросоюзу, аби працювати легально.

Зрештою, це у ваших інтересах: легальні працівники не ризикують потрапити під депортацію і заборону в’їзду, до того ж вони отримують легальну і справедливу винагороду за свою роботу. 

Як знайти роботу за кордоном та які документи оформити для працевлаштування за кордоном, дізнайтесь у пораднику, підготовленому ГО «Європа без бар’єрів».

Чи можу я легально працювати у Польщі за безвізом? 

Безвізовий режим не дає права на легальну роботу у Польщі, проте суттєво спрощує працевлаштування у цій європейській країні. Робоча віза тепер не є необхідною умовою, але потрібен її «замінник», що дає право на роботу. Для легального працевлаштування ви маєте отримати так зване «oświadczenie» (декларацію про намір працевлаштування іноземця) або ж традиційний дозвіл на працю.

Отримати перший документ значно простіше. Він оформлюється для громадян лише кількох держав, включаючи Україну, і дає право працювати у Польщі не більше ніж шість місяців на рік. Цього достатньо для більшості тих, хто шукає сезонної роботи у Польщі.

Для того, аби громадянин України отримав «oświadczenie», польський роботодавець має заповнити декларацію з його та своїми даними і зареєструвати цей документ у місцевому управлінні праці. Ця декларація наразі оформлюється безкоштовно і може надаватися як на місці, коли робітник уже прибув до Польщі, так і до його виїзду з України.

Таким чином, Варшава офіційно дозволила працевлаштування для тих громадян України, які подорожують:

  • або в межах безвізового режиму,
  • або з шенгенською візою, що була видана іншою державою (тобто не Польщею).

Попри європейське правило про заборону роботи за безвізом, кінцеве рішення лишається за урядом кожної з країн-членів Євросоюзу. Окремі держави роблять виключення – для українців або для усіх подорожуючих. Власне, у Польщі діє саме таке виключення. 

Тим, хто бажає лишитися працювати у Польщі надовго, не уникнути оформлення дозволу на працю – цей документ видають на термін до трьох років у воєводському (тобто регіональному) відділі у справах іноземців. Дозвіл оформлюється для роботи у конкретного роботодавця та на визначеній посаді; зміна роботи тягне за собою оформлення нового дозволу. Дозвіл на роботу готують значно довше, іноді процедура забирає півроку чи навіть рік.

Від 2018 року процедура та терміни оформлення документів (а також максимальний дозволений термін роботи у Польщі за ними) мають дещо змінитися.

ВАЖЛИВО! «Oświadczenie» на сезонну роботу не скасовує стандартну шенгенську вимогу: за безвізовим режимом дозволяється перебувати в ЄС не більше 90 днів на кожний 180-денний період. «Oświadczenie» оформлюється на вдвічі довший термін, оскільки воно діє також для робочих віз, але якщо ви порушите правило 90/180, на виїзді з Польщі на вас чекає депортація та кількарічна заборона в’їзду.

Щоби уникнути цього, ви маєте до завершення 90-денного терміну подати заяву про легалізацію свого перебування до воєводського (регіонального) відділу у справах іноземців.

ВАЖЛИВО! Усна заява про те, що ви плануєте працювати за безвізом, не гарантує того, що вас пустять через кордон. Остаточне рішення ухвалює прикордонник. При цьому лишаються чинними усі вимоги до подорожуючих – ви маєте бути готові довести мету поїздки та обґрунтувати її тривалість.

Ми рекомендуємо спершу їхати за кордон не для працевлаштування, а для переговорів з потенційним роботодавцем. Це цілком законна мета. Подбайте про те, аби у вас були на руках контакти тих, з ким ви будете зустрічатися, зворотний квиток, грошове забезпечення та бронь готелю – у разі, якщо ви лишаєтеся у Польщі на ніч. Таким чином ви зможете з’ясувати умови праці і, якщо вони є неприйнятними, повернутися до України. Якщо ж вам сподобається робота, ви можете оформлювати документи та залишатися, це не буде порушенням безвізового режиму.

ВАЖЛИВО! Варто ще раз зазначити, що ці правила діють виключно у Польщі, вони не стосуються роботи в жодній іншій країні, навіть якщо дорогою туди ви перетинаєте польський кордон шенгенської зони. Правила працевлаштування кожна країна ухвалює самостійно. Окремі держави можуть давати дозвіл на роботу для певних безвізових категорій – приміром, чоловіку/дружині громадян ЄС. Однак такої лібералізації, як у Польщі, наразі не надає жодна інша європейська держава.


Що важливо знати про правила перебування в ЄС

З 18 жовтня 2013 року для громадян третіх країн, які приїжджають до країн Шенгенської зони для короткострокового перебування, діє правило 90/180, тобто у мандрівника є можливість перебувати у Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

У наступному розділі ми розповімо про “шенгенський калькулятор” для цього підрахунку, але якщо ви хочете напевно знати, як ЄС визначатиме дні вашого перебування в Шенгені – дочитайте й цю сторінку.

Датою в’їзду вважається перший день перебування на території ЄС, а датою виїзду – останній день перебування. Навіть якщо ви в’їхали о 23:55, цей день у вас «використаний».

Поняття «будь-який» означає рухомий 180-денний базисний період. Тобто при аналізі останніх 180 днів на момент перевірки (при в’їзді, виїзді або раптовій перевірці на території Шенгенської зони) мандрівник не повинен перебувати у Шенгенській зоні більше 90 днів протягом цього періоду.

Якщо мандрівник протягом 90 днів безперервно перебував за межами країн ЄС, він може знову приїхати до Шенгенської зони на термін до 90 днів.

Незважаючи на те, що безвізовий режим почне працювати також для в’їзду у 4 країни ЄС, що входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах – Болгарію, Кіпр, Румунію та Хорватію – при підрахунку періоду в 90 днів мають значення лише «шенгенські» поїздки, а для названої четвірки правило 90/180 працює для кожної країни окремо. Тобто, ви можете пробути 90 днів у Болгарії, потім – 90 днів у Румунії, звідти поїхати на 90 днів до Шенгенської зони, і це не буде порушенням.

Водночас, чотири країни, які не є членами ЄС, – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – відносяться до Шенгенської зони і беруться до уваги при розрахунку днів перебування.

Якщо перед поїздкою «по безвізу» ви жили в ЄС з посвідкою на проживання або з національною візою (наприклад, працювали або вчилися в ЄС), то період перебування «в Шенгені» за національною візою не береться до уваги при підрахунку тривалості перебування на території Шенгенської зони. Інакше кажучи, після року навчання в ЄС ви можете повернутися до України і вже наступного дня знову в’їжджати до Європи в якості туриста.

Як порахувати дні перебування в ЄС? 

Для правильного застосування правила 90/180 є офіційний калькулятор. Його може використовувати кожен мандрівник та влада держав-членів Шенгенської зони. Але калькулятор – це виключно допоміжний інструмент. Він не дає юридичного права на в’їзд до ЄС, цю функцію закріплено за прикордонною службою тієї країни, кордон якої ви перетинаєте.

Правило 90/180 не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі лишаються дані зі старого документу. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

Саме прикордонники завжди приймають рішення про тривалість санкціонованого перебування або про порушення правил.

Офіційний калькулятор для розрахунку днів дозволеного перебування можна знайти на сайті Європейської комісії. Там же можна знайти й посібник користувача для правильного застосування калькулятора. В інтернеті існують альтернативні калькулятори від різних туристичних агенцій та допоміжних сайтів, вони більш зручні для використання.

Важливо пам’ятати, що:

  • перший день відвідування – день в’їзду, навіть якщо ви в’їхали о 23:55
  • останній день відвідування – день виїзду, навіть якщо ви виїжджаєте о 00:05
  • при перевірці на в’їзді прикордонник може попросити для перевірки ваш зворотний квиток. Якщо тривалість запланованого перебування з урахуванням зворотної дати вильоту перевищує дозволені 90 днів за останні 180 днів, вам можуть відмовити у в’їзді.

Що можна і що не можна робити в Європі під час безвізової поїздки?

Найкоротшу відповідь на це питання дає офіційна назва «безвізу». За термінологією ЄС йдеться про «скасування візових вимог для короткострокових поїздок». Отже, скасовуються візи для тих, хто планує відвідати Євросоюз, але не залишатися там надовго. У тому числі – не працювати. Саме тому на в’їзді вас можуть попросити показати зворотний квиток чи інші документи, які підтвердять, що ви справді плануєте повернутися до України.

Але це, звісно, не все. Залишаються чинними всі правила перебування в ЄС, які діяли і раніше, за наявності візи. Головний принцип доволі простий: в ЄС раді вітати законослухняних мандрівників з України. А тим, хто порушує закон, в жодному разі не варто розраховувати на те, що статус іноземця хоч якось пом’якшить їхню відповідальність.

Цей пункт, здавалося б, очевидний, але на практиці не всі замислюються про деталі.

Порушення законодавства – це не лише тяжкі кримінальні злочини. Це – і правило 90/180, і правила дорожнього руху, й інші правила. Приміром, у деяких країнах заборонено пити пиво на вулиці: вас можуть оштрафувати, а якщо грошей немає – навіть забрати у відділок поліції. Інший приклад – проїзд у громадському транспорті. Сівши у трамвай без квитка «лише на одну зупинку», можна отримати штраф у сотню євро, з перспективою опинитися у поліції, якщо грошей із собою немає. Або ж поліція випише вам штраф «на паспорт» із зобов’язанням заплатити згодом.

Часом лунає думка, мовляв, я за два дні повернуся до України, тому краще зекономлю та «забуду» про своє порушення. Ні, «не краще». Якщо ви опинилися у ролі порушника, варто відразу виконати свої зобов’язання, адже покарання все одно вас «наздожене», та ще й у більшому розмірі. До того ж, порушник, який проігнорував свої зобов’язання, може опинитися у переліку тих, кому заборонений в’їзд до ЄС. Для такої людини безвіз втратить чинність, а право відвідування країни шенгенської зони буде надовго закрите.

А ще (дуже сподіваємося, що з часом вага цього аргументу зростатиме) не забуваймо, що наша поведінка у країнах Європи формує ставлення європейців до України.

То що можна робити під час безвізової поїздки до ЄС? Все, що не заборонено законом!

Головна ідея безвізу – полегшити подорожі з діловою або туристичною метою, в тому числі короткі поїздки до друзів та родичів. Тому насолоджуйтеся життям, відпочивайте чи займайтеся туризмом, відвідуйте концерти чи футбольні матчі, зупиняйтеся у дешевих хостелах чи вишуканих готелях, у кемпінгах, в апартаментах чи у друзів, налагоджуйте бізнес-зв’язки чи шукайте ринки збуту…

Спілкуйтеся та повертайтеся додому, щоб будувати справді європейську державу у себе, в Україні!

Детальніше про права та обмеження безвізового режиму, а також про відповідальність осіб, що зловживають безвізовим режимом, читайте у пораднику ГО “Європа без бар’єрів”.

Чи можна лишитися в ЄС більше, ніж на 90 днів?

Безвізовий режим між Україною та ЄС не зменшує права українців навчатися, жити та працювати в Європейському союзі – звісно ж, із чітким дотриманням європейського законодавства.

На нашому сайті ви знайдете сторінку про те, що потрібно пам’ятати тим, хто бажає працювати в ЄС, а також базову інформацію про навчання в Європейському союзі та про освітні й наукові програми ЄС, що діють для громадян України.

Та спершу – основи.

Безвізовий режим не дає права лишатися в шенгенській зоні довше ніж 90 днів на кожні 180 днів, і прикордонна служба дуже пильно за цим слідкує. Аби лишитися в країнах Європейського союзу на довший період, а також для того, аби легально працювати в ЄС, потрібна посвідка на проживання або особлива віза, яку називають «національною».

Якщо правила отримання шенгенських віз однотипні для всіх держав, то візи для тривалішого перебування кожна держава видає за своїми правилами. Деякі встановлюють доволі жорсткі квоти та правила працевлаштування. Деякі (як, приміром, Польща чи Чехія) – навпаки, заохочують українців до легальної роботи. Кілька країн ЄС (зокрема, Польща, Литва та Румунія) навіть не беруть консульський збір за оформлення національної візи.

Але не намагайтеся отримати візу «де простіше» чи «де дешевше».

Нагадаємо, що вони не дарма звуться «національними»: за польською візою ви маєте право влаштуватися на роботу лише у Польщі, а в сусідніх Німеччині чи Словаччині матимете точно такі права, як і нелегал. Тому національні візи чи посвідки на проживання оформлюються під конкретну мету. А працювати легально потрібно перш за все вам самим! 

І, насамкінець, ще дві деталі. Хочете подорожувати Європою вихідними паралельно з навчанням чи роботою в ЄС? Без проблем – національна віза дає таку можливість. А після завершення терміну її дії ви можете лишатися в Європейському союзі на 90 днів або ж знову їхати туди, вже в якості туриста – для власників національних віз діють особливі правила підрахунку максимального терміну перебування в Європейському союзі.


Відповіді на найбільш часті питання щодо запровадження ЄС безвізового режиму для України

Усі рішення схвалені. Коли очікувати запровадження ЄС візового режиму для України?

З 11 червня ц.р. вступає у силу рішення про запровадження ЄС безвізового режиму для України.

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням:

http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їй необхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС.

Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.

Відтак, якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи.

Детальна інформація про правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів зазначено в «Шенгенському кодексі про кордони»: http://europewb.org.ua/shengenskyj-kodeks-pro-kordony-umovy-v-yizdu-ta-spysok-suprovidnyh-dokumentiv-dlya-gromadyan-tretih-krayin/ (неофіційний переклад).

Які громадяни України зможуть без віз відвідувати країни ЄС?

Усі, окрім тих, хто:

  • перебуває у списку осіб, що становлять загрозу суспільному порядку, суспільному здоров’ю чи внутрішній безпеці;
  • перебуває в списку осіб, в’їзд яких, хоча б в одній країні ЄС, заборонений;
  • осуджений в будь-якій країні-члені Шенгенської зони або ЄС за злочини, які передбачають кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи строком мінімум в один рік;
  • є об’єктом рішення про видворення з країни, яке приймається, зокрема, у випадках нелегального перебування;
  • по яких є докази участі в злочинній діяльності чи явні докази наявності умислу приймати участь в подібній діяльності;
  • не мають усіх необхідних документів.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо.

Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особи держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії та 4 держав, де діє візове законодавство ЄС: Андорра, Сан-Марино, Ватикан, Монако.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

Що потрібно для здійснення подорожі з дитиною?

Кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт.

Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму? 

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

  • Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.
  • Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.
  • Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть  змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна. 

Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян. 


Безвізовий діалог Україна-ЄС

Однією з найбільш важливих сфер взаємодії України з Європейським Союзом є безвізовий діалог, започаткований на Паризькому саміті Україна-ЄС у вересні 2008 року.

22.11.2010 р. Україні було надано План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для українських громадян (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244813273).

Завдання, які стояли перед Україною в рамках безвізового діалогу з ЄС, мали на меті забезпечити впровадження реформ, необхідних для введення ЄС безвізового режиму для українських громадян.

План дій розроблено за логікою «дорожніх карт», що були надані ЄС балканським та іншим країнам і привели їх до скасування візового режиму з ЄС.

План дій передбачав  144 критерії ЄС за чотирма блоками:

  1. безпека документів, включаючи біометрику;
  2. протидія нелегальній міграції, включаючи реадмісію;
  3. забезпечення громадського порядку та безпеки;
  4. забезпечення  основоположних прав і свобод людини.

План дій виконувався у дві фази:

І. законодавча – приведення законодавство України та нормативних актів у відповідність до стандартів ЄС;

ІІ. імплементаційна – практична реалізація оновленого законодавства та забезпечення функціонування національної практики згідно з стандартами ЄС.

У 2013-2015 роках в Україні працювало близько 20 експертних місій ЄС з оцінки виконання Україною критеріїв першої та другої фаз Плану дій.

Лише у ході першої фази було ухвалено близько 150 законів та підзаконних актів. Виконання критеріїв у рамках другої фази за результатами першого раунду оцінювання передбачало 54 рекомендації та виконання близько 400 завдань.

Протягом безвізового діалогу Україна-ЄС Єврокомісією було підготовлено шість доповідей щодо прогресу України у виконанні критеріїв Плану дій (доповіді опубліковані на сайті ЄК: https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/international-affairs/eastern-partnership/visa-liberalisation-moldova-ukraine-and-georgia_en ).


Що таке безвізовий режим з ЄС?

Що це означає і як це працює?

Безвізовий режим між Україною та країнами ЄС означає, що громадяни України можуть перетинати кордон з країнами ЄС без звичного оформлення візи. Такі ж умови з 2005 року діють і для громадян ЄС для поїздкок в Україну. Настала наша черга подорожувати до ЄС спонтанно, просто і дешево.

Аби їздити до Європи без візи, потрібен біометричний закордонний паспортгромадянина України. Усі без винятку документи для поїздок за кордон, які оформляються з кінця 2016 року, – біометричні; у 2015–2016 роках видавали як біометрику, так і «звичайні» паспорти. Подивіться на свій документ: якщо на його обкладинці є ось така позначка – він біометричний.

Українцям зі звичайними, не біометричними закордонними паспортами, потрібно, як і раніше, оформлювати візу.

Навіщо потрібен безвізовий режим?

Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування і т.д.

Водночас, безвізовий режим не дає права на роботу в країнах ЄС, у тому числі, короткострокову. Безвізовий режим також не дає права на постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, потрібно оформити спеціальну національну візу або дозвіл на проживання.

Як оформити біометричний паспорт, дивіться тут.

Як порахувати, скільки днів дозволеного перебування у Шенгенській зоні у вас ще залишилося, дивіться тут.

До яких країн ЄС та Шенгенської зони я зможу поїхати без візи?

Із дня запуску безвізового режиму українці отримують право їздити без віз до 30 країн Європи. Вони діляться на три блоки:

а) 22 країни Європейського союзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія та Швеція;

б) 4 держави в складі ЄС, які входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах: Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія;

в) 4 держави, які не входять до ЄС, але є учасницями Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Але й це ще не все. Візові вимоги для українських мандрівників знімуть також країни та території, які зараз вимагають від українців наявності шенгенської візи, або ж ті, в які можна потрапити лише транзитом через держави-члени Шенгенської угоди, – наприклад, Монако чи Ватикан.

Дві держави у складі ЄС – Велика Британія та Ірландія – провадять власну міграційну політику, тому для їхнього відвідування громадянам України, як і раніше, потрібно оформлювати візи. Необхідність оформлювати візи також розповсюджується на неєвропейські території Франції та Нідерландів. 

Які переваги безвізового режиму з ЄС? 

Безвізовий режим відкриває українцям можливість вільного пересування Європою. Це – поїздки на вікенди, концерти, виставки, музичні та театральні фестивалі, футбольні матчі, пляжний відпочинок, до друзів та рідних.

Завдяки безвізовому режиму українці тепер можуть планувати поїздки спонтанно – хоч на завтра, а також без ризику купувати квитки заздалегідь, користуючись акціями та знижками. Згодом завдяки безвізу очікується зниження цін на авіаквитки, вихід на ринок України нових лоукост-авіакомпаній. Це дасть ще більше можливостей подорожувати до країн ЄС.

Працювати в ЄС без візи не можна, але можна цілком легально шукати роботу. Вам не потрібна віза, аби їздити на співбесіди, безпосередньо спілкуватися з роботодавцем, знайомитися з умовами роботи в компанії до того, як ви дасте згоду на роботу. Ви зможете переконатися у безпеці та надійності компанії-роботодавця, а це особливо важливо, коли йдеться про кваліфіковану, високооплачувану роботу.

До того ж, безвізовий режим відкриває громадянам України безліч можливостей для розвитку бізнесу – це і пошук партнерів, і обмін досвідом, і участь у різних виставках, конференціях та інших профільних заходах.

Безвізовий режим дозволяє вчитися в ЄС у межах короткострокових програм терміном не більше 90 днів. Для тривалого навчання доведеться оформити спеціальну візу, але короткі стажування, курси, семінари, участь у наукових конференціях, а також вибір університету або коледжу – усе це стає доступним без візи.

Існує ще одна перевага безвізу – не настільки очевидна, але надзвичайно важлива для майбутнього країни. Аби домогтися скасування віз, Україна провела цілу низку реформ, прописаних у Плані дій щодо візової лібералізації з ЄС. Створення антикорупційних структур НАЗК і НАБУ, електронні декларації держслужбовців, реформи у галузі міграції, безпеки документів, захисту прав людини – усе це стало можливим внаслідок «безвізового діалогу» між Україною та Європейським союзом.


Як отримати закордонний паспорт?

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається за бажанням особи та оформлюється платно дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років. Громадяни України мають право отримати два закордонні паспорти – стандартні чи біометричні.

Щоб оформити закордонний паспорт собі або дитині слід звернутись до відповідного територіального підрозділу міграційної служби чи центру надання адміністративних послуг та протягом 3, 7 або 20 робочих днів отримати документ для виїзду за кордон.

Документи, які потрібні для отримання закордонного паспорта
  • заява-анкета;
  • паспорт громадянина України для осіб, що досягли 14-річного віку;
  • свідоцтво про народження для осіб, що не досягли 14-річного віку;
  • відповідні документи з відміткою банку про сплату консульського збору або оригінал і копія документа про звільнення від таких платежів;
  • у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи.

Особи, що досягли 18 років, та оформлюють паспорт громадянина України для виїзду за кордон вперше (або в порядку обміну паспорта оформленого до 2007 року) подають документ про реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків у разі його наявності. Які ще документи можуть знадобитись, щоб отримати закордонний паспорт, читайте за посиланням.

Детальніше про порядок, вартість та строки оформлення закордонних паспортів читайте на сайті Державної міграційної служби. В разі виникнення питань звертайтесь на гарячу лінію ДМС за номером (048) 705 31 68  або телефонуйте до відповідного територіального підрозділу, контакти яких можете знайти за посиланням.


Як отримати ID картку чи обміняти паспорт громадянина України?

Для того, щоб отримати паспорт громадянина України вперше по досягненню 14 років, треба звернутись до підрозділу ДМС, який має обладнання для видачі ID карток, або до ЦНАПу за місцем реєстрації, та протягом 20 днів після подачі документів безкоштовно отримати паспорт у формі картки.

Паспорт, оформлений у 14 років, діє 4 роки, після 18 – видається строком на 10 років. Також за бажанням отримати паспорт-картку можна по досягненні 25 та 45 років замість вклеювання фотокартки до книжечки.

У разі  втрати або пошкодження паспорту в формі книжечки видається ID картка. Основний перелік документів для відновлення паспорту такий самий, як і для першого оформлення, додатково необхідні документи залежно від обставин переоформлення паспорту, детальніше читайте на сайті ДМС.

Документи, які потрібні для оформлення паспорта ID картки
  • свідоцтво про народження;
  • заява-анкета (формується та роздруковується працівником територіального підрозділу ДМС/центру надання адміністративних послуг);
  • оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України);
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
  • ідентифікаційний код;
  • посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
  • довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
  • документ(и), який містить фото особи (після досягнення 18-річного віку);
  • рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи) (після досягнення 18-річного віку);
  • фото 10 х 15 см для внесення скану відцифрованого образу обличчя особи – для оформлення паспорта особі, що не може пересуватися самостійно (розлад здоров’я за наявності медичного висновка, для осіб, що відбувають покарання чи лікуються в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби).
  • документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
  1. про місце проживання – довідку органу реєстрації;
  2. про народження дітей – свідоцтва про народження дітей;
  3. про шлюб і розірвання шлюбу – свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
  4. про зміну імені – свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

Детальніше про те, як отримати чи обміняти паспорт читайте на сайті Державної міграційної служби. В разі виникнення питань звертайтесь на гарячу лінію ДМС за номером (048) 705 31 68  або телефонуйте до відповідного територіального підрозділу, контакти яких можете знайти за посиланням.