БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОН МАЄ СВОЄ ТВОРЧЕ МАЙБУТНЄ
Молодь Болградського району талановита, обдарована та всебічно розвинена, а успіхи багатьох відзначають на олімпіадах і конкурсах. Cаме від наших креативних і обдарованих дітей залежить майбутнє держави, її розвиток.
Представляємо до Вашої уваги власні вірші талановитої школярки, учениці 11 класу Оріхівського ліцею з початковою школою та гімназією ім. Олександра Малінова Кубейської сільської ради Аделіни Христової.
Талановита молодь – це наше майбутнє!
УКРАЇНІ БУТИ!!!
Захворіла тяжко наша Україна:
Чудодійні ліки де їй відшукати?
Дуже тяжко плаче моя рідна мати,
І сумує з нею разом непорушний тато…
Кажуть, гине нині наша Батьківщина,
Миру в нашім краї, жаль, уже немає.
Більше вже у лузі не цвіте калина,
В небі вже лелека більше не літає,
А літають в небі вражії ракети,
Полум’ям руйнують і міста, і села.
Співчувають щиро люди всій планети
Мешканцям країни, що були веселі…
Де могутня наша, сильна та держава?
Де наш спокій зараз і щасливі люди?
Не сумуйте, рідні, буде нам і слава,
Воля прийде знову! Україні бути!!!
ЛИСТ ДО СОЛДАТА
Шановний герою, солдате, мій друже!
До тебе звертаюся я.
Я знаю, що важко тобі, рідний дуже.
Далеко від тебе сім’я.
Тобі стала матір’ю куля свинцева,
А батьком тобі – кулемет.
І рідко вже сняться тобі сни рожеві
У хаті, що зветься намет.
За стравами мами сумуєш ти дуже
І хочеш додому скоріш.
Я вірю, що ти переможеш, мій друже,
Бо там тобі все наймиліш!
Я Бога всім серцем буду молити,
Тебе вберегти від біди
А Янгола щиро за тебе просити,
Щоб він був поряд завжди!..
Нехай береже ваші гордії груди
Від нападів злої орди.
Ви дійсно великі та мужнії люди,
Ви стали, як рідні брати!
Пишається вами хай вся Україна,
Хай мир настає врешті-решт!
І буде у нас Україна єдина –
Всі орки підуть під арешт!
Ви наші герої, і вам наша слава!
Пишаються вами усі!
Ви гордість, і мужність, і сила держави!
Чекаємо вас ми завжди!
ЧОМУ МАЮТЬ ПЛАКАТИ ДІТИ?
Чому мають плакати діти,
Втрачаючи кожну мить?
Вони, граючись, мали б жити,
А в них вже серденько болить.
Домівки чому відбирають
У беззахисних діточок?
Батьки на очах помирають.
Чому скрізь багато свічок?
Лунає за вибухом вибух,
Руйнуючи все навкруги.
Молитви до Бога у вухах.
А раптом спасе від біди?
Як вчитися жити малечі,
В якій відібрали дитинство?
Дітей у мам відібрали,
Позбавивши їх материнства.
Як вчитися жити в чужині,
Як мову свою позабути?
Любов їх живе в Україні,
В якій вони мають бути.
Чим діти ці завинили,
Чому вони мають страждати,
Чому наша ненька гине?
Чому, Україно-мати?..
Але це питання безглузде
І відповіді не буде.
Спасіння дітей й України
Лиш у наших руках, рідні люди!
Як бути дітям-сиріткам?
Як їм наодинці лишитись?
Батькам цих дітей – Героям
Лиш можна у ноги вклонитись.
За них помолитись ми можем,
Руки допомоги подати,
Але усі наші жести
Не зможуть загоїти втрати.
Лиш Бога можна молити,
Щоб дав усім пережити
Все те, що, на жаль, ми не можем,
Не в силах, на жаль, змінити.
Ми віримо – мир настане,
Ми віримо – спокій буде,
Ми віримо у майбутнє,
Де будуть щасливими люди!