«ЗНИК БЕЗВІСТИ» – ДВА ЧИ НЕ НАЙСТРАШНІШИХ СЛОВА В ЖИТТІ ТОГО, ХТО ЇХ ЧУЄ

Слова розпачу і, водночас – надії

Станом на липень 2024 року в державний Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин внесені прізвища понад 50 тисяч українців – військових і цивільних. Чоловіків і жінок. Дорослих і дітей.

«Зниклі безвісти за особливих обставин» – це термінологія війни. Це значить, що хтось зник на полі бою, а хтось – в окупованому місті, після приходу туди «русского міра».

Кожного з цих людей шукають і чекають – батьки, діти та друзі. Вони вірять, що обов’язково знайдуть. В лікарні чи в полоні – байдуже, головне – живим!

За статистикою Міжнародного Товариства Червоного Хреста, щогодини з’ясовується доля або місцезнаходження одного зниклого безвісти. І це хороша статистика. Адже вона дає надію кожному, хто шукає і чекає.

Нехай ця надія завжди буде з ними. Поки одного чудового дня вони не отримають добру звістку про своїх найдорожчих людей.