ЩО ТАКЕ ПОСТТРАВМАТИЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЯК ЙОГО ДОСЯГНУТИ
Пам’ятаєте прислів’я: не було би щастя, та нещастя допомогло? Воно з’явилося не на порожньому місці.
Люди, які у цей надскладний час обрали життя в Україні, достатньо стійкі. Але щоб далі виховувати дітей, працювати, займатися улюбленими справами, волонтерити, донатити – потрібно знайти нові ресурси для ментальної «підзарядки», опанувати навички саморегулювання. Так працює стрес, і так може з’явитися посттравматичне зростання.
«Стрес – це шанс для кожної людини зануритися в себе, відкрити нові горизонти. Без втрат війну не пережити, вона точно позначиться на ментальному здоров’ї. Але якщо дивитися на все зі сторони позитивної психології, то можна отримати оце посттравматичне зростання. Так, дехто дійсно стає кращим після жахливих подій у своєму житті. Не лишається у стресовому стані, а стає більш дієвим і ефективним», – розповідає Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України.
Але як цього досягти? Фахівці радять для початку правильно себе налаштовувати: «Війна, жахливі втрати, тиск, немає світла… І що? Тепер я маю здатися? Не вийду з цієї ситуації? Ні, я все подолаю та стану ще краще».
«Згадайте минулу зиму. Мало хто активно до неї готувався. А сьогодні кожен, думаю, має багато павербанків чи мікросистем, які дозволяють заряджати всі ваші гаджети, або навіть генератори. Ви усвідомлюєте те, що все це пережили, ви це змогли – і це також має додавати сили», – пояснює Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центр психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України.
Посттравматичне зростання проявляється і через відкритість та плекання довіри до інших людей. Та й взагалі спілкування й соціалізація – одні з найбільш дієвих ресурсів відновлення. Ходіть в гості, спілкуйтесь, смійтеся, сперечайтеся – такі миті додають стійкості. Здається, це дуже прості речі, але завжди саме вони рятують життя.
«Іноді хочеться побути на самоті. І це теж нормально, це необхідно. Хтось буде круто бігати кожен ранок по годині, по 10 кілометрів – і це прекрасно. У когось цей відгук буде в роботі. Поскануйте себе – що вам було би зручніше? Може ви знайдете приємне хобі, якого не мали раніше. Багато людей починають зараз вишивати, малювати, щось вивчати. Тому поради не можуть бути універсальними, ви маєте відчути себе та обрати комфортний для себе ресурс. Але його однозначно шукати треба, бо все тільки починається. Навіть коли закінчиться війна – це не означатиме, що всі проблеми, тривоги та стресові ситуації зникли. Вони все одно будуть», – додає Ксенія Возніцина.
Дискусія про ментальну безбар’єрність пройшла у межах лекторію Кураж, який підтримав комунікаційну кампанію Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
Разом з ГО Безбар’єрність «Кураж» залучив профільних спікерів до обговорення теми ментального здоров’я, безбар’єрності та створення рівних можливостей.