ПРАВО НА ВІДПУСТКУ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ

Право на відпустки мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також які працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Щорічна основна відпустка – не менше 24 днів. Для окремих категорій – більше.

Право працівника на відпустку у перший рік настає після 6 місяців роботи. Деякі особи можуть піти раніше, зокрема:

– звільнені після проходження строкової військової служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців;

– вагітні;

– жінки, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

– люди з інвалідністю тощо.

У період воєнного стану:

– відпустку можуть скоротити до 24 днів (невикористані дні переносяться на післявоєнний час);

– можуть відмовити у наданні, якщо працівник працює на об’єктах критичної інфраструктури;

– відпустка без збереження заробітної плати може надаватися без обмежень за домовленістю сторін;

– в обов’язковому порядку роботодавець надає таку відпустку за заявою працівника, який виїхав за кордон або є ВПО (не більше 90 днів).

Докладніше: https://is.gd/vZh911