ЗДІЙСНЕНА МРІЯ ПРО РОДИНУ: У БОЛГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ЩЕ ДВІ ДІВЧИНКИ ЗНАЙШЛИ ТЕПЛО ТА ЗАТИШОК
Щасливі ті діти, поряд з якими є рідні тато і мама. Вони з дитинства відчувають материнську ласку й тепло, батьківську допомогу та мудре слово. Проте є діти, які позбавлені любові та сімейного затишку. І кожна така дитина понад усе мріє, що одного дня добрі, лагідні люди заберуть її у свою сім’ю.
✨ Днями така мрія здійснилася для двох чарівних дівчаток-підліток!
Прийомна сім’я Дурадажи Степана Степановича та Марії Миколаївни відкрила свої серця та двері дому для цих дівчат. Зазначимо, що подружжя вже має досвід виховання — тут успішно зростають двоє прийомних хлопчиків (а донедавна в родині виховувалося троє дітей).
02 червня фахівці служби у справах дітей Болградської районної державної (військової) адміністрації та Василівської сільської ради завітали в гості до цієї неймовірної родини, щоб привітати з радісною подією.
Гостей зустрів привітний господар будинку, згодом долучилися діти, а господиня тим часом поралася на кухні. У хаті панували бездоганний порядок, чистота та особливий затишок. На стінах — теплі фотографії з сімейного відпочинку. Під одним із фото гості помітили промовистий надпис: «Тут твої друзі, тут чекають на тебе!»
Дівчатка мешкають у родині всього 13 днів, але поводяться так, ніби жили тут з самого народження. Вони щиро допомагали мамі на кухні, проводили екскурсії будинком, захоплено розповідали про дозвілля та дружбу з новими братами.
Дівчат вразила краса села, велике подвір’я, гарний будинок та безліч квітів навколо. На питання, чи не жалкують вони, що залишили державний заклад, обидві впевнено відповіли: вони неймовірно щасливі, бо нарешті знайшли справжню родину! Єдине, за чим сумують — це за собачкою Булочкою та її цуценям, які залишилися «там», тому дівчата твердо вирішили обов’язково забрати своїх чотирилапих друзів додому.
За гостинним столом Степан Степанович поділився розповідями про те, як родина активно відпочиває. Щоліта вони подорожують — їздять до Закарпатської чи Рівненської областей або ж до Болгарії. Хлопці наперебій ділилися історіями про свої пригоди, захоплення та плани на майбутнє, а Марія Миколаївна з невимовною гордістю розповідала про успіхи та досягнення дітей.
Прийомні батьки — це неймовірно працьовиті, добрі та чуйні люди. Вони взяли на себе велику відповідальність і з честю та любов’ю справляються зі своїми обов’язками.
Представники служб висловили щиру вдячність Степану Степановичу та Марії Миколаївні за їхню неймовірно важку, але таку благородну справу — дарувати дітям радість, любов та безпеку.
Подібні родини є прикладом для кожного з нас. Вони доводять: для любові немає кордонів, а чужих дітей справді не буває!
Бажаємо родині Дурадажи міцного здоров’я, злагоди, мирного неба та безмежного щастя під спільним дахом! ❤️
